За останні кілька десятків років з’явилася значна кількість публікацій (наукових статей і монографій), присвячених порушенням стану здоров’я дітей внаслідок забруднення оточуючого середовища. Зараз число екологічно зумовлених захворювань дітей настільки велике, що стало загально визнаним, що дитячий організм є найбільш чутливим індикатором ступеню екологічних негараздів довкілля. Це пояснюється рядом причин.
Зокрема, ксенобіотики оточуючого середовища впливають на організм дитини всередині тіла матері під час вагітності й підчас перинатального та неонатального періоду його розвитку. Крім цього, організм дитини, принаймні до семи-восьми років, ще не має надійних ферментативних систем дезінтоксикації й захисних компенсаторно-пристосовних механізмів. Організм дитини не має тягаря хронічних хвороб, серйозних травм, шкідливих звичок, безпосереднього впливу шкідливості виробничих чи вікових змін. Таким чином, відносно здоровий від природи, організм дитини в «чистому вигляді» дозволяє виділяти із складного комплексу діючих факторів патогенетичну складову, що у свою чергу пов’язана з ростом вмісту в оточуючому середовищі токсинів.
Через таку специфічну залежність стану здоров’я дитини від довкілля сьогодні в рамках екології людини виділяється окремо «дитяча екологія», або екологія дитинства, чи навіть екологічна педіатрія.
Цікаво в цьому зв’язку зазначити, що майже 100 років тому знаменитий російський лікар Г.А. Захар’їн підкреслював, що шкідливий вплив «зіпсутих атмосфери і води в містах сильніше за все виявляється в дитинстві та юності у вигляді поганого апетиту, блідості, в’ялості, меншій міцності душевних сил, більшій вразливості організму і пониженої здатності протистояти шкідливим впливам, а також золотухи, скорбути, катарів верхніх дихальних шляхів і органів травлення, головних болів, нервових хвороб і схильності до корости. Тому особливо сильно слід протидіяти цьому в дитинстві».
Сьогодні, за узагальнюючими даними, зробленими російським педіатром Ю.Е.Вельтищевим, характерний вплив екології оточуючого середовища дитини виявляється в зростанні частоти вроджених пороків розвитку, нервово-психічних розладів, у прогресивному рості хронічних захворювань, навіть відродженні таких «старих» інфекцій, як туберкульоз.
Саме для дітей виділено ряд екологічно детермінованих синдромів і хвороб: синдром екологічної дезадаптації, синдром хімічної гіперчутливості; синдром екзогенної інтоксикації.
Цілком закономірно, що зростання екологічно залежних захворювань серед дітей чітко фіксується у великих промислово забруднених регіонах і містах. Що стосується проявів імунних порушень і алергічних захворювань і реакцій у дітей, які підпали під негативний вплив різних забруднювачів оточуючого середовища, то вони все більше набувають рис закономірностей в тому, що зростають екологічно зумовлені порушення стану імунної системи. Відзначимо, що шкідливий вплив хімічних забруднювачів стосується фактично всіх ланок імунної системи.
|
